Архітектура рабовласницької доби

Із виникненням держави склалася і нова форма поселення — місто як центр управління та центр ремісничоговиробництва і торгівлі. Збільшувалася кількість типів будівель, різниця між якими стало визначатися не тільки їх функцією, але і призначенням для пануючого класу або експлуатованих мас. Із виділенням класів у суспільстві визначальними для архітектури стають суспільні відносини, а не взаємини людини з природою.

У великих рабовласницьких деспотіях осередок влади та матеріальні ресурси зконцентровані в руках нечисленної правлячої верхівки, а також експлуатація величезної кількості рабів у поєднанні з певними успіхами у галузі науки і техніки стали основою будівництва великих іригаційних споруд, монументальних палаців і храмів, покликаних стверджувати непорушність і могутність влади божества та обожнювання правителів.

Будівництво грандіозних будівель, переважна масивнісСтародавнього Сходу виявляються певні закономірності композиції, розуміння симетрії, ритму. В архітектурних образах відбито ідею утвердження могутності та непохитності рабовласницького ладу.

Визначні споруди

• Єгипет, піраміди в Гізі
• храми в Луксорі та Карнаці Стародавнього Єгипту (3-2 тисячоліття до н. е.)
• фортифікації, палаци та зікурати Ассирії та Вавилону (9-7 століття до н. е.)
• печерні храми, Аджанта
• «ступи» Індії (3-1 століття до н. е.)
• Велика Китайська стіна, визнана одним із семи нових чудес світу — в основному споруджена в 4-3 століттях до н. е.
• укріплення, храми-піраміди і палаци ранньокласових культур стародавньої Америки.